вірш

Коли прийшов момент прощання
Він не знайшов потрібних слів
Але хотілося востаннє
Прийти у гай, почути спів.
Почути спів птахів чарівних,
Дивитись в небо, в майбуття.
Людей у світі нема вірних
Він розумів, таке життя.
Слова розлуки намагався
Він відшукати у душі.
Він пам*ятав як закохався,
Але зостався у журбі.
У темряві ходив по колу,
Він думав про своє життя.
Чи покохає він так знову?
Чи полетить у небуття?
Вона, той янгол, що з*явився
У тім гаю де птах співа.
На неї ніжно подивився
І в той момент він ще не знав.
Не знав він, що життя суворе,
І дівчина та зовсім не така.
Для нього то було страшенне горе,
Дізнатись, те, що зрадила вона.